МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Наказ N 705

Про затвердження Типового положення про об’єктову аварійно-рятувальну службу підприємств Укрморрічфлоту"

(від 03.10.2002)

 

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби", з метою удосконалення нормативного забезпечення обслуговування аварійно-рятувальними службами зон відповідальності підприємств Укрморрічфлоту, наказую:

 

1. Затвердити та ввести в дію Типове положення про об’єктову аварійно-рятувальну службу підприємств Укрморрічфлоту (далі-Положення), що додається.

 

2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Скворцов Г.П.) довести цей наказ до відома морських торговельних портів та судноремонтних заводів.

 

3. Начальникам морських торговельних портів та керівникам судноремонтних заводів в двотижневий термін привести відомчі положення про об’єктові аварійно-рятувальні служби у відповідність до цього Положення.

 

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Симоненка С.В.

 

Т.в.о. Міністра

Е. Абдуллаєв.

 

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОБ'ЄКТОВУ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНУ СЛУЖБУ ПІДПРИЄМСТВ УКРМОРРIЧФЛОТУ

1. Загальні положення

 

1.1. Типове положення про об’єктову аварійно-рятувальну службу підприємств Укрморрічфлоту (далі-Положення) визначає основні завдання, організацію, склад сил і засобів, порядок функціонування і взаємодії аварійно-рятувальних служб підприємств Укрморрiчфлоту (порт, судноремонтний завод), призначених для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (далі - НС) в їх зоні відповідальності.

 

1.2. Вимоги цього Положення обов'язкові для працівників підприємств, що причетні до вжиття заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації на території та акваторії підприємств.

 

1.3 Аварійно-рятувальна служба підприємства у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

 

1.4. Аварійно-рятувальна служба підприємства є об'єктовою підсистемою запобігання і реагування на НС і включає органи управління, чергові сили та засоби, аварійно-рятувальні формування (типова структура аварійно-рятувальної служби підприємства наведена в додатку 1).

 

1.5. Структура аварійно-рятувальної служби затверджується керівником підприємства, на якому вона створюється.

 

1.6. Фінансування діяльності аварійно-рятувальної служби підприємства здійснюється за рахунок власних коштів підприємства.

 

1.7. Положення повинно бути погоджено усіма структурними підрозділами підприємства, причетними до запобігання і реагування на НС.

 

1.8. Положення також погоджують:

 

- Укрморрічфлот;

 

- районна (міська) керівна ланка територіальної підсистеми Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС (далі-ЄДСНС);

 

- підприємства, установи та організації, сили і засоби яких передбачається залучати на договірних умовах для несення готовності до реагування на НС в порту, заводі.

 

2. Завдання аварійно-рятувальної служби підприємства

 

проведення під час виникнення НС на окремій території (акваторії) або об’єкті аварійно-рятувальних робіт;

 

ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків;

 

виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків НС техногенного і природного характеру;

 

захист довкілля та локалізація зони впливу шкідливих небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.

 

3. Основні функції аварійно-рятувальної служби підприємства

 

цільова розробка та вжиття заходів щодо запобігання та реагування на НС та забезпечення тривалої роботи підприємства в випадку виникнення НС;

 

підготовка і вжиття заходів щодо вдосконалення готовності до реагування на НС на території та акваторії підприємства;

 

забезпечення встановленої готовності органів управління, спеціалізованих і професійних формувань, інших сил i засобів реагування на НС на території та акваторії підприємства, в тому числі для пошуку та рятування людей, надання їм невідкладної допомоги, евакуаційних заходів, ліквідації НС, її наслідків та ін.;

 

участь у розробці та погодженні планів реагування на НС на об’єктах і визначених територіях, що ними обслуговуються;

 

участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об’єктів і визначених територій на випадок виникнення НС;

 

участь у роботі комісії з прийняття в експлуатацію об’єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;

 

участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення обсягів матеріальних резервів для ліквідації НС;

 

організація ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів, розробка та виробництво їх окремих зразків;

 

організація взаємодії з територіальною і функціональною підсистемами ЄДСНС;

 

участь у підготовці працівників підприємства до дій в умовах НС.

 

4. Права аварійно-рятувальної служби підприємства

 

безкоштовно і безперешкодно одержувати від підприємства інформацію, необхідну для виконання покладених на аварійно-рятувальну службу завдань;

 

мати безперешкодний доступ на об’єкти і території з метою виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій;

 

вимагати від усіх осіб, які знаходяться в зоні НС, додержання правил, запроваджених встановленими заходами безпеки;

 

брати участь у роботі комісії з розслідування причин виникнення НС на об’єктах і територіях, що ними обслуговуються.

 

5. Органи управління аварійно-рятувальної служби підприємства

 

5.1. Загальне керівництво діяльністю аварійно-рятувальною службою здійснює керівник підприємства через комісію з питань НС на території та акваторії підприємства (далі - КНС підприємства).

 

5.1.1. КНС підприємства є координуючим органом управління для організації і керівництва пошуковими та аварійно-рятувальними операціями у разі виникнення НС в зоні відповідальності підприємства.

 

5.1.2. КНС підприємства створюється згідно з особливостями підприємства наказом його керівника.

 

5.1.3. Основними завданнями та функціями КНС є:

 

а) керівництво виявленням та ідентифікацією потенційно небезпечних об'єктів, джерел небезпеки, зовнішніх і внутрішніх чинників небезпеки;

 

б) підготовка та організація виконання заходів щодо підвищення надійності джерел небезпеки, зниження можливості виникнення НС на території та акваторії підприємства;

 

в) підготовка планів реагування на НС з високим ризиком (пожежа, розлиття нафти, аварія з судном т.iн.);

 

г) підготовка керівництва і членів КНС підприємства, органів управління всіх рівнів, сил і засобів аварійно-рятувальної служби підприємства для забезпечення тривалого функціонування підприємства та ефективного реагування у разі виникнення НС, включаючи вирішення наступних завдань:

 

розробка системи заходів підтримання встановленої готовності до реагування на НС;

 

оповіщення про НС;

 

розгортання сил i засобів у випадку виникнення НС на підприємстві або на суміжних територіях і акваторіях;

 

створення і використання резервів та матеріальних ресурсів для рятування людей і надання їм невідкладної допомоги, евакуаційних заходів, локалізації та ліквідації НС та її наслідків;

 

проведення навчань і тренувань для підготовки керівного складу, сил, засобів та персоналу підприємства до дій в умовах НС;

 

вирішення питань про залучення на договірній основі до чергування і негайного реагування на можливі НС сил та засобів інших підприємств.

 

5.1.4. КНС підприємства має право:

 

безперешкодно отримувати інформацію, документацію, матеріали від усіх підрозділів підприємства, які необхідні для виконання обов'язків, покладених на КНС підприємства;

 

на безперешкодний доступ на всі об'єкти, що перебувають в зоні відповідальності підприємства (в тому числі на судна), з метою виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією НС;

 

вимагати дотримування правил, що передбачені заходами щодо безпеки, і виконання вирішень КНС, прийнятих для ліквідації НС в зоні відповідальності підприємства всіма особами, які перебувають в цій зоні;

 

брати участь в роботі комісії з розслідування причин виникнення НС в зоні відповідальності підприємства.

 

5.2. Безпосередню організацію і координацію аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС здійснює штаб з ліквідації НС об’єктового рівня (далі – штаб з ліквідації НС), який є оперативним органом управління аварійно-рятувальної служби підприємства у разі виникнення НС.

 

5.2.1. Штаб з ліквідації НС утворюється уповноваженим керівником з ліквідації НС, який призначається керівником підприємства.

 

До роботи в штабі залежно від характеру НС залучаються керівники аварійно-рятувальних формувань та підрозділів, що беруть участь у ліквідації НС, інші спеціалісти підприємства.

 

Персональний склад штабу з ліквідації НС визначає уповноважений керівник з ліквідації НС, який забезпечує його діяльність та встановлює режим роботи.

 

5.2.2. У своїй діяльності штаб з ліквідації НС залежно від її рівня взаємодіє із спеціальною комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального та місцевого рівня.

 

5.2.3. Штаб з ліквідації НС відповідно до покладених на нього завдань:

 

визначає зону та вид НС, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;

 

збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;

 

визначає головний напрям ліквідації НС, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт;

 

розробляє оперативні плани ліквідації НС;

 

визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з планами реагування на НС і планами взаємодії;

 

організує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залучених до ліквідації НС, з метою ефективного використання їх потенціалу;

 

здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;

 

веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації НС;

 

веде облік загиблих та постраждалих унаслідок НС;

 

здійснює інформування населення про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;

 

веде оперативно-технічну документацію та складає звіт для подання до КНС підприємства.

 

5.2.4. Під час ліквідації НС у підпорядкування уповноваженого керівника з ліквідації НС переходять усі аварійно-рятувальні формування та підрозділи, що залучаються до ліквідації НС. Розпорядження керівника з ліквідації НС відповідно до законодавства є обов’язковими для виконання суб’єктами – учасниками ліквідації НС, а також громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які знаходяться в зоні НС.

 

5.2.5. Залежно від обставин, що склалися в зоні НС, уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:

 

проведення евакуаційних заходів працівників підприємства;

 

зупинення діяльності об’єктів, що знаходяться в зоні НС, незалежно від форми власності і підпорядкування, обмеження доступу на територію цієї зони;

 

залучення в установленому порядку до проведення робіт необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємства, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які знаходяться в зоні НС;

 

зупинення аварійно-рятувальних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС.

 

5.2.7. Ніхто не має права втручатися в діяльність штабу з ліквідації НС до відсторонення в установленому порядку уповноваженого керівника від виконання обов’язків та взяття на себе керівництва ліквідацією НС або призначення іншого керівника з ліквідації НС.

 

5.2.8. Штаб з ліквідації НС забезпечується комплектом аварійно-рятувальної документації, засобами постійного зв’язку з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, які беруть участь у ліквідації НС.

 

5.2.9. Під час ліквідації НС штабом з ліквідації НС ведеться оперативно-технічна документація:

 

карта (схема) зони НС;

 

оперативний журнал з ліквідації НС (додаток 2);

 

оперативні плани ліквідації НС (додаток 3);

 

журнал обліку особового складу підрозділів аварійно-рятувальної служби (формувань) та інших осіб, залучених до ліквідації НС (додаток 4).

 

5.2.10. Після ліквідації НС працівники штабу з ліквідації НС систематизують документи, формуючи архівну справу у двох примірниках. Уповноважений керівник з ліквідації НС подає до КНС підприємства звіт щодо прийнятих рішень і стан справ під час ліквідації НС.

 

5.3. Постійний орган управління аварійно-рятувальної служби підприємства – штаб ЦО підприємства.

 

5.3.1. Для забезпечення діяльності КНС та штабу з ліквідації НС штабом ЦО підприємства завчасно розробляються такі документи:

 

а) оперативний план реагування на НС в зоні відповідальності підприємства, в якому містяться розділи:

 

допомога судну, що терпить лихо в зоні відповідальності підприємства;

 

пожежа на судні, яке перебуває на рейді;

 

пожежа на судні, яке стоїть біля причалу;

 

пожежа на берегових об'єктах;

 

зіткнення суден;

 

посадка судна на мілину;

 

аварійний витік газу на газовозі біля причалу;

 

б) план ліквідації розлиття нафтопродуктів (далі - План ЛРН) в зоні відповідальності підприємства з розробленою технологією ЛРН;

 

в) план або схема взаємодії у разі виникнення НС регіонального або місцевого рівня;

 

г) накази, інструкції, положення і схеми дій з ліквідації НС різних видів;

 

д) накази про створення і склад КНС підприємства та штабу з ліквідації НС;

 

е) схема оповіщення і зв'язку у разі виникнення НС;

 

ж) довідка про стан аварійно-рятувальних сил і засобів з зазначенням їхнiх пошуково-рятувальних можливостей;

 

і) табель постачання аварійно-рятувальних засобів;

 

к) інші керівні нормативні документи, виходячи з особливостей підприємства.

 

5.4. В структурних підрозділах підприємства (вантажні райони, цехи, автобаза, портофлот, ремонтно-будівельне господарство, підрозділи управління підприємством т.iн.) призначають посадових осіб та їхнiх дублерів (перелік повинен додаватися) для безпосереднього керівництва відповідними структурами аварійно-рятувальної служби підприємства.

 

5.5. Склад сил і засобів аварійно-рятувальної служби підприємства визначений у додатку  1.

 

Якщо підприємство не має власних сил і засобів для реагування на можливі НС з високим ризиком, на договірних умовах залучаються і перебувають у встановленій готовності до реагування потрібні сили та засоби, потенціал яких зазначається в Положенні.

 

5.6. У випадку, коли НС за своїми масштабами переходить в НС місцевого або більш високого рівня, управління реагуванням на таку НС здійснює відповідний вищий орган управління. Аварійно-рятувальна служба підприємства виконує вказівки того вищого органу управління, що взяв на себе керівництво реагуванням на дану НС.

 

5.7. Інформаційне забезпечення функціонування аварійно-рятувальної служби підприємства включає:

 

прийняття повідомлення, оповіщення органів управління підприємства та формувань про НС (згідно з встановленим порядком);

 

інформування всього персоналу підприємства про загрозу та виникнення НС (згідно з встановленим порядком, якщо в цьому є необхідність);

 

інформування територіальної та функціональної підсистем ЄДСНС про НС і можливість її розповсюдження за межі об'єктового рівня;

 

збір і аналітичну обробку інформації про характер НС, загрозу виникнення і розвиток НС.

 

Інформаційне забезпечення підприємства здійснюється за допомогою всіх можливих засобів зв'язку підприємства, зокрема, чергово-диспетчерської служби, штабу ЦО, підрозділів охорони, КНС та штабу з ліквідації НС.

 

6. Режими функціонування аварійно-рятувальної служби підприємства

 

6.1. В залежності від обстановки, виду НС та її масштабу керівником підприємства встановлюється один з наступних режимів функціонування аварійно-рятувальної служби:

 

режим повсякденної діяльності (нормальна виробнича діяльність, нормальна хімічна, біологічна, сейсмічна, гідрометеорологічна обстановка, відсутність епідемій, аварійних скидів та викидів т.iн.);

 

режим підвищеної готовності (істотне погіршення або явна загроза погіршення хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки, отримання інформації про виникнення або загрозу виникнення НС на суміжних територіях, акваторіях або на рухомому об'єкті, що перебуває на території (акваторії) підприємства або поруч);

 

режим надзвичайної ситуації (НС або її реальна загроза на території та акваторії підприємства).

 

6.2. Основні заходи, які повинна вживати аварійно-рятувальна служба підприємства в режимі повсякденної діяльності:

 

спостереження і контроль за виконанням вимог з охорони праці та довкілля;

 

оцінка безпеки виробничих процесів, розташування та зберігання небезпечних речовин, техніки, що використовується, будинків і споруд, що знаходяться в експлуатації енергетичних та інженерних систем, розстановки і кріплення суден на акваторії, транспортних наземних шляхів, суден та інших рухомих засобів, що постійно перебувають або заходять на акваторію/територію підприємства т.iн.;

 

виявлення і запобігання ризикам на стадії оформлення контрактів на надання послуг щодо обслуговування суден, переробки та зберігання вантажів;

 

виявлення об'єктів, що створюють ризик виникнення НС, розробка і вживання заходів щодо усунення таких ризиків;

 

розробка та реалізація цільових програм і планів запобігання можливим НС, зниження ризиків, вдосконалення рівня готовності до реагування на можливі НС;

 

здійснення контролю за готовністю структурних підрозділів підприємства до реагування на НС, проведення навчань та тренувань, навчання персоналу підприємства правилам поведінки в умовах НС;

 

прогнозування загрози виникнення НС;

 

вдосконалення підготовки органів управління аварійно-рятувальної служби;