ЗАКОН УКРАЇНИ

N 2987-III

Про Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки

(17 січня 2002 року)

 

 

Верховна Рада України постановляє:

 

1. Затвердити Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки (додається).

 

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Законом України

від 17 січня 2002 року N 2987-III

 

 

НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА

будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки

 

I. НЕОБХІДНІСТЬ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМИ

 

Необхідність розроблення Національної програми будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки (далі - Програма) обумовлена сучасним станом цього флоту, зменшенням його кількісного та типового складу, що спричиняє загострення комплексу економічних, соціальних та інших проблем, негативно впливає на стан продовольчого забезпечення населення держави.

 

Кількість суден рибопромислового флоту зменшується у зв'язку з їх фізичним та моральним старінням. Значна частка суден експлуатується з перевищенням нормативного строку.

 

Підвищення протягом останніх 10 років цін на пально-мастильні матеріали (у 6 разів), стан матеріально-технічного забезпечення, використання водних живих ресурсів виключних морських економічних зон прибережних держав та умови оподаткування підприємств спричинили погіршення економічної ефективності використання суден у традиційних районах промислу Світового океану.

 

Підприємства рибного господарства не мають власних обігових коштів, а фінансово-кредитна система не сприяє залученню інвестицій для оновлення основних засобів виробництва, у тому числі суден рибопромислового флоту.

 

Через тривалі порівняно з іншими напрямами господарської діяльності строки кредитування, уповільнений оборот капіталу та низьку норму прибутку вкладення коштів інвесторами та кредиторами у будівництво риболовних суден є сьогодні непривабливим.

 

Зменшення кількості суден рибопромислового флоту спричиняє скорочення робочих місць, що у свою чергу зумовлює загострення соціальної напруги, особливо в таких традиційних центрах рибного господарства, як Севастополь, Одеса, Керч.

 

Через зменшення кількісного та погіршення типового складу суден рибопромислового флоту, що є основною причиною згортання експедиційного промислу (специфічна особливість рибної галузі України), обсяги вилову в океані у 2010 році не будуть перевищувати 120 тис. тонн.

 

Нарощування обсягів вилову і виробництва продукції з риби та морепродуктів можливе за рахунок оновлення суден рибопромислового флоту шляхом реалізації заходів, передбачених Програмою. Для цього є сприятливі фактори.

 

До кінця прогнозного періоду (2010 рік) недовикористані сировинні ресурси в океанічних районах промислу можуть забезпечити додатково вилов 7,3 млн. тонн риби та інших водних живих ресурсів. В Азово-Чорноморському басейні обсяги вилучення об'єктів промислу можуть досягати 160 тис. тонн. Сировинна база внутрішніх водойм дає змогу добувати щороку майже 100-130 тис. тонн риби.

 

Фахівці рибного господарства мають багатий досвід роботи в районах Світового океану, в Азово-Чорноморському басейні та заняття рибництвом у внутрішніх водоймах.

 

Існує берегова інфраструктура, яка включає навчальні заклади, навчально-тренажерні центри, науково-дослідні інститути, морські рибні порти, суднобудівні та судноремонтні заводи, сітков'язальні фабрики, рибопереробні підприємства тощо.

 

Ефективне вирішення питань будівництва суден рибопромислового флоту можливе на основі заходів, передбачених Програмою.

 

II. СУЧАСНИЙ СТАН РИБОПРОМИСЛОВОГО ФЛОТУ

 

У галузі рибного господарства нараховується 503 судна рибопромислового флоту 29 проектів, що піднаглядні класифікаційному товариству. Перевищили нормативні строки служби 69 відсотків великих, 85 - середніх і 83 відсотки малих і маломірних суден.

 

Загальний фізичний знос суден флоту досягає 70 відсотків, середній їх вік становить 21,2 року. За умови підтримання задовільного технічного стану в 2010 році в Україні може залишитися 87 суден (серед них 17 суден океанічного промислу), середній вік яких досягне 21 року.

 

III. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

 

1. Метою Програми є:

 

1) стабілізація, нарощування обсягів вилову та виробництва конкурентоспроможної рибної продукції для гарантування продовольчої безпеки держави, задоволення потреб населення в рибопродукції;

 

2) створення сприятливих умов для забезпечення будівництва суден рибопромислового флоту з урахуванням інтересів судновласників за безумовного пріоритету інтересів держави, раціонального використання національних багатств та сировинних ресурсів Світового океану, якими є водні живі ресурси;

 

3) сприяння підвищенню життєвого рівня громадян України шляхом створення нових робочих місць на підприємствах рибного господарства та в інших галузях (суднобудівній, машинобудівній, залізорудній, приладобудівній тощо), забезпечення соціальної гармонії в суспільстві.

 

2. Завданнями Програми є:

 

1) будівництво суден рибопромислового флоту за визначеним кількісним і типовим складом;

 

2) створення законодавчої бази для забезпечення будівництва суден рибопромислового флоту;

 

3) укладення нових та доопрацювання діючих угод для створення правової бази забезпечення промислової роботи вітчизняних суден у виключних економічних зонах іноземних держав та в зонах дії міждержавних угод;

 

4) формування науково обгрунтованої єдиної технічної політики в галузі будівництва, модернізації, переобладнання суден рибопромислового флоту, оптимальних термінів їх експлуатації;

 

5) забезпечення продовольчої безпеки країни, поповнення продовольчої бази екологічно чистою рибною продукцією та морепродуктами;

 

6) раціональне використання водних живих ресурсів Світового океану, виключної морської економічної зони та внутрішніх вод з метою їх збереження для наступних поколінь;

 

7) сприяння у забезпеченні вітчизняної суднобудівної промисловості замовленнями;

 

8) сприяння розвитку рибогосподарської діяльності з метою поповнення доходів бюджету всіх рівнів.

 

3. Програма передбачає забезпечення розвитку рибопромислового флоту шляхом:

 

1) раціонального використання існуючих суден, технічний стан та нормативний строк експлуатації яких дає змогу провести їх модернізацію та переоснащення;

 

2) поповнення флоту новопобудованими суднами на основі обгрунтованого вибору типів та кількості суден, що за своїми характеристиками відповідають кращим світовим типам суден.

 

Положення Програми грунтуються на тому, що основним замовником суден рибопромислового флоту є судновласники (підприємства, установи, організації, громадяни-підприємці) різних форм власності.

 

IV. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

 

Програма реалізуватиметься поетапно:

 

1) підготовчий етап - 2002 рік:

 

а) визначення органу, що забезпечує організацію виконання Програми;

 

б) розроблення організаційної схеми супроводження та контролю виконання Програми;

 

в) підготовка та затвердження рішень, пов'язаних з нормативно-правовим забезпеченням виконання Програми;

 

г) розроблення механізму фінансового забезпечення Програми;

 

2) виконання заходів Програми - 2003-2010 роки:

 

а) розроблення проектів сучасних суден для рибопромислового флоту;

 

б) укладення договорів між замовниками суден та суднобудівними заводами;

 

в) модернізація існуючих та будівництво нових суден рибопромислового флоту.

 

V. ЗАВДАННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИБОПРОМИСЛОВОГО ФЛОТУ

 

Завданнями рибопромислового флоту на перспективу, до 2010 року, є:

 

1) збереження та підвищення ефективності рибопромислової діяльності на підставі міжнародних договорів у виключних морських економічних зонах іноземних держав, розширення риболовства у відкритих районах Світового океану, освоєння нових районів промислу для видобутку нових об'єктів промислу (вилов тунця тощо), здійснення спеціалізованого промислу суднами відповідних проектів;

 

2) інтенсифікація промислу в Азово-Чорноморському басейні та внутрішніх водоймах;

 

3) забезпечення перевезень риби та морепродуктів з віддалених районів промислу на внутрішній ринок;

 

4) доставка у віддалені райони промислу товарів матеріально-технічного постачання усіх видів для забезпечення роботи добувних суден;

 

5) проведення моніторингу водних живих ресурсів;

 

6) забезпечення охорони водних живих ресурсів;

 

7) здійснення підготовки фахівців для рибопромислового флоту;

 

8) забезпечення безпеки суден у портових водах та у відкритому морі.

 

Реалізація завдань рибопромислового флоту забезпечується шляхом збалансування кількісного і типового складу суден, модернізації та переобладнання існуючих і будівництва нових суден (типовий та кількісний склад суден рибопромислового флоту на період до 2010 року наведено у додатку 1 до Програми).

 

Для вилову 750 тис. тонн риби та інших водних живих ресурсів, перевезення готової продукції на внутрішній ринок необхідно модернізувати 15 риболовних суден, побудувати на вітчизняних суднобудівних підприємствах 10 велико-, 24 середньоі 152 малотоннажних судна, 124 промислових боти, 14 транспортних рефрижераторів, 3 танкери, 2 буксири, 1 пожежний катер, 2 нафтосміттєзбирачі, 2 науково-дослідних і 1 навчально-виробниче судна, плавзасоби для органів рибоохорони, маломірні судна, закупити підвісні двигуни відповідно до наведених у додатку 1 даних.

 

Для визначення кількісного і типового складу суден прийнято, що співвідношення між обсягами вилову риби та інших водних живих ресурсів за межами юрисдикції України (80 відсотків) та між виловом в Азово-Чорноморському басейні і внутрішніх водах України (20 відсотків) на прогнозний період збережеться.

 

Судна океанічного промислу. Вилов 600 тис. тонн риби та інших водних живих ресурсів (80 відсотків) забезпечується велико- та середньотоннажними суднами океанічного промислу.

 

Протягом 2002-2008 років необхідно модернізувати 14 риболовних суден, які перебувають на відстої та в експлуатації, для збільшення потужностей кожного з них до рівня 20-25 тис. тонн сировини щороку з метою підвищення їх експлуатаційних показників та попередження спаду обсягів вилову і виготовлення продукції з риби та морепродуктів до введення в експлуатацію новозбудованих суден.

 

Виходячи із світового досвіду рибальства необхідно розробити нові проекти риболовних суден з меншими, порівняно з нинішніми, у 2-3 рази експлуатаційними витратами, більш енергооснащеними, з більшими удвічі-втричі промисловими можливостями і потужностями виготовлення продукції та поглибленою переробкою сировини. До складу рибопромислового флоту повинні входити судна нових проектів: 10 великотоннажних суден для масових об'єктів промислу, кожне з яких забезпечує вилов та переробку 35-40 тис. тонн сировини щороку, 16 середньотоннажних - 8-12 тис. тонн, 8 середньотоннажних суден для спеціалізованого промислу (вилову цінних та столових порід риб, кальмарів, креветок, тунця тощо) - 4 тис. тонн.

 

Судна Азово-Чорноморського басейну. Стан сировинних ресурсів Азово-Чорноморського басейну дає змогу забезпечити протягом прогнозного періоду допустимий вилов риби та інших водних живих ресурсів до 160 тис. тонн щороку. Аналіз засобів видобування об'єктів промислу в басейні засвідчує таке співвідношення: вилови малотоннажними суднами, переважно в глибоководних районах Чорного і Азовського морів, - 94 відсотки загального обсягу, мотоботами в районах лиманів і у мілководній частині Азовського моря - 6 відсотків загального обсягу.

 

Для забезпечення допустимого вилову у складі рибопромислового флоту необхідно мати: 62 морозильних траулери-сейнери для вилову та заморожування риби кожним по 2,5-3 тис. тонн щороку; 7 сейнерів - 1,1 тис. тонн щороку та 22 приймально-транспортних судна.

 

Судна для внутрішніх водойм. Стан рибальства у внутрішніх водоймах забезпечує можливість щорічного вилову риби в обсязі 110-130 тис. тонн. Видобування об'єктів лову здійснюється мотоботами переважно у водосховищах та на річках (60 відсотків загального обсягу), човнами на річках та в закритих водоймах (40 відсотків загального обсягу).

 

Для досягнення зазначеного обсягу вилову у внутрішніх водоймах у складі рибопромислового флоту необхідно мати 124 промислових боти та 4000 човнів.

 

Транспортні судна. Для перевезення риби та морепродуктів на внутрішній ринок, поставки товарів матеріально-технічного забезпечення риболовним суднам у промислових районах Світового океану необхідно побудувати такі рефрижераторні судна: 3 транспортні рефрижератори з об'ємом трюмів 8500 куб. метрів, 5 транспортних рефрижераторів з об'ємом трюмів 5600 куб. метрів та 6 транспортних рефрижераторів з об'ємом трюмів 2800 куб. метрів, які здатні доставити в порти України протягом року 320 тис. тонн мороженої продукції (частина мороженої рибопродукції буде додатково доставлятися також риболовними суднами).

 

Танкери. Для забезпечення суден пально-мастильними матеріалами в промислових районах Світового океану необхідно побудувати 3 танкери.

 

Навчально-виробничі судна. Для обов'язкової, згідно з навчальними програмами, практичної підготовки курсантів морських навчальних закладів відповідно до національних та міжнародних вимог необхідно побудувати на базі середньотоннажного судна 1 навчально-виробниче та переобладнати 1 риболовне судно в навчально-виробниче та ще 1 - в судно-тренажер.

 

Науково-дослідні судна. Для дослідження стану сировинних запасів промислових районів Світового океану та здійснення оперативної розвідки, виконання Україною зобов'язань за міжнародними договорами потрібно побудувати на базі середньотоннажного судна 1 науково-дослідне судно. Для дослідження стану сировинних запасів та здійснення інспектування за дотриманням правил вилучення об'єктів промислу у виключній морській економічній зоні України необхідно побудувати на базі малотоннажного судна 1 науково-дослідне судно.

 

Допоміжні судна. Для забезпечення роботи морських рибних портів необхідно побудувати 2 портових буксири, 2 нафтосміттєзбирачі, 1 пожежний катер.

 

Судна та плавзасоби для органів рибоохорони. Для оновлення плавзасобів органів рибоохорони необхідно побудувати: 3 інспекційні судна-носії для роботи в басейні Чорного моря; 12 морських швидкісних катерів - Чорного та Азовського морів, 100 швидкісних катерів - на водосховищах, 500 склопластикових човнів, а також придбати 300 надувних човнів для внутрішніх водойм та прибережної зони і 600 підвісних двигунів підвищеної потужності (до 200 кінських сил).

 

Характеристики риболовних суден, які наведено в додатку 1, не є остаточними, а лише визначають загальні напрями в розвитку суднобудування. Після розгляду і погодження із судновласниками ці пропозиції повинні бути оформлені як технічні завдання на проектування суден і пройти експертизу на відповідність науково та економічно обгрунтованим вимогам технічної політики в галузі.

 

Суднобудівні заводи України здатні побудувати передбачені Програмою судна рибопромислового флоту до кінця прогнозного періоду, починаючи з 2003 року, за умови розроблення протягом 2002 року механізму фінансування, технічної документації та освоєння будівництва суден.

 

Альтернативою оновленню рибопромислового флоту є закупівля суден як нових, так і тих, що були в експлуатації, у нерезидентів. Вартість цих суден здебільшого перевищує вітчизняні аналоги на 5-30 відсотків за однакового рівня якості та техніко-економічних характеристик.

 

 VI. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

 

Показники вартості здійснення комплексу заходів, передбачених Програмою на період до 2010 року, визначено в цінах 2000 року. Розрахунки з деяких позицій мають орієнтовний характер. Кошти на виконання Програми розподілено за роками нерівномірно з огляду на економічну ситуацію в державі.

 

Обсяги капіталовкладень на будівництво та модернізацію суден рибопромислового флоту оцінюються в 4854 млн. гривень, у тому числі 3736 млн. - на будівництво суден океанічного та морського промислу, 301 млн. - допоміжних, 49 млн. - науково-дослідних суден, 101 млн. - плавзасобів для органів рибоохорони, 567 млн. - маломірних суден та плавзасобів для внутрішніх водойм, 100 млн. гривень - навчально-виробничих суден.

 

Загальний та щорічний розподіл обсягів фінансування за типами суден наведено у додатку 2. Дані щодо фінансування будівництва суден та плавзасобів для бюджетних організацій наведено у додатку 3.

 

Фінансування капітальних вкладень у розвиток рибопромислового флоту розподіляється таким чином:

 

1) кошти, що надійшли від продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань рибного господарства, та орендної плати суб'єктів рибного господарства за користування державним майном;

 

2) власні кошти підприємств (амортизаційні відрахування, інвестиції з фонду накопичення, використання коштів від реалізації списаних суден);

 

3) залучені кошти (цільові кредитні лінії, комерційні кредити, інвестиційні фонди, іноземні кредити).

 

Джерелами фінансування будівництва суден рибопромислового флоту є:

 

1) кошти, що надходять від реалізації акцій та орендної плати суб'єктів рибного господарства за користування державним майном;

 

2) цільові довготермінові кредитні лінії для будівництва суден рибопромислового флоту резидентами (як правило, на конкурсних умовах) на вітчизняних суднобудівних підприємствах;

 

3) кошти для будівництва суден та швидкісних катерів, човнів, придбання підвісних двигунів, що передбачаються щороку для бюджетних організацій (органи рибоохорони, навчальні заклади, науково-дослідні установи);

 

4) кошти для будівництва суден рибопромислового флоту, які виділяються щороку з державного бюджету на поворотній основі та для компенсації ставок комерційних банків;

 

5) кошти підприємств (амортизаційні відрахування на відновлення, кошти від реалізації списаних суден);

 

6) кошти фінансових груп, створених відповідно до вимог законодавства України за участю суднобудівних заводів та підприємств, що виготовляють суднове обладнання, морських рибних портів, обласних та міських держадміністрацій, комерційних структур та окремих фізичних осіб, у тому числі нерезидентів;

 

7) кошти, одержані від виконання договорів між замовниками суден та суднобудівними заводами як між суб'єктами господарювання відповідно до законодавства;

 

8) вітчизняні та іноземні інвестиції;

 

9) інші джерела, не заборонені законодавством.

 

Під час фінансування будівництва суден для бюджетних підприємств і організацій та/або фінансування за рахунок коштів, залучених за сприяння держави, повинні бути використані на конкурентних засадах можливості проектно-конструкторських та наукових установ, суднобудівних, машинобудівних та інших підприємств.

 

 VII. ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

 

Для створення сприятливих умов відродження будівництва суден для рибопромислового флоту необхідно здійснити ряд заходів загальнодержавного значення, в тому числі щодо:

 

1) створення довгострокової системи кредитування вітчизняного промислового суднобудування відповідно до Закону України "Про лізинг" (723/97-ВР);

 

2) звільнення від митних платежів імпортованих суднового комплектуючого обладнання, комплектуючих частин для виготовлення вітчизняного суднового обладнання, а також матеріалів для будівництва та експлуатації суден, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають сертифікаційним вимогам міжнародних класифікаційних товариств чи вимогам замовників суден, визначеним умовами контрактів;

 

3) створення умов для повернення коштів, залучених судновласниками у процесі експлуатації новозбудованих та модернізованих суден, що зареєстровані в Державному судновому реєстрі України, Судновій книзі України;

 

4) створення лізингового, страхового, гарантійного фондів для вітчизняних підприємств, що замовляють судна для рибопромислового флоту на вітчизняних суднобудівних підприємствах;

 

5) включення до планів державного замовлення на будівництво суден для рибопромислового флоту за цільовими програмами, з повним або частковим бюджетним фінансуванням, враховуючи велику соціальну значущість розвитку рибопромислового флоту;

 

6) проведення реструктуризації боргів вітчизняних підприємств, що є замовниками нових або виконують модернізацію суден для рибопромислового флоту, на термін до 60 місяців;

 

7) удосконалення порядку забезпечення рибою та морепродуктами організацій, що фінансуються з Державного бюджету України, у тому числі шляхом віднесення обсягів їх споживання до державного замовлення та розподілу його виконання на конкурсних умовах серед вітчизняних підприємств, з урахуванням будівництва ними суден за рівності інших умов;

 

8) розробка режиму спеціального кредитування, який передбачає за рахунок Державного бюджету України часткову компенсацію ставки за кредитами на будівництво або модернізацію рибопромислових суден вітчизняними суднобудівними підприємствами.

 

Істотну роль відіграватиме галузева система заходів та дій організаційного і економічного спрямування, у тому числі:

 

1) удосконалення порядку видачі ліцензій на право провадження діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм;

 

2) здійснення розподілу квот на вилов об'єктів промислу на конкурсних засадах, з урахуванням ефективності виробничих можливостей новопобудованих суден, комплексності переробки сировини, обсягів постачання виготовлених з них продуктів на вітчизняний ринок, нижньої межі цін при постачанні продукції на експорт та з урахуванням можливостей спрямування коштів на будівництво суден за рівності інших умов;

 

3) розроблення і затвердження на прогнозний період техніко-економічних критеріїв для оцінки відповідності новопобудованих, модернізованих, переобладнаних суден і суден, що придбаваються, галузевій технічній політиці.

 

VIII. ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИБОПРОМИСЛОВОГО ФЛОТУ

 

З метою прискорення та повної реалізації першочергових заходів Програми, перелічених у розділах VI і VII:

 

1) держава сприяє будівництву та модернізації суден рибопромислового флоту шляхом податкової, цінової та митної політики, у тому числі реформування податкової системи, яка передбачає скорочення переліку податків і зборів, зменшення податкових ставок на податки та прибуток підприємств, податку на додану вартість, прибуткового податку з громадян тощо;

 

2) необхідно прийняти закон України про стимулювання будівництва суден рибопромислового флоту України.

 

IX. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

 

Виконання Програми дасть змогу досягнути у 2010 році обсягу вилову риби та інших водних живих ресурсів на рівні 750 тис. тонн (додаток 4), забезпечити виробництво продовольчої продукції до 540 тис. тонн, кормового рибного борошна - до 33 тис. тонн, довести споживання рибної продукції на душу населення до 12-15 кілограмів на рік.

 

З початком виконання Програми бюджети усіх рівнів поповнюватимуться за рахунок виробництва додаткових обсягів продукції на суднобудівних підприємствах, на побудованих суднах та за рахунок відрахувань на заробітну плату. Повернення загальних обсягів капітальних вкладень у будівництво суден рибопромислового флоту з урахуванням результатів їх експлуатації очікується в 2012 році (додаток  5). Погашення залучених коштів триватиме до повного розрахунку з кредиторами протягом наступних років.

 

За рахунок введення в експлуатацію новопобудованих суден на підприємствах рибного господарства буде створено 11,5 тис. робочих місць. Виконання Програми забезпечить створення нових робочих місць не тільки в рибному господарстві, а й в інших галузях національної економіки, а також сприятиме зменшенню безробіття.

 

До кінця прогнозного періоду зростуть обсяги реалізації риби та морепродуктів на внутрішньому ринку до 70 відсотків тих, що виготовляються на суднах під прапором України в океанічних районах промислу.

 

За рахунок збільшення надходження рибної сировини на внутрішній ринок зменшаться ціни та підвищиться завантаженість берегових рибопереробних підприємств.

 

Надходження риби та морепродуктів на внутрішній ринок України в 2010 році характеризуватиметься такими показниками:

 

 

Досягнення зазначених обсягів сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки держави.

 

X. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ

 

Контроль за виконанням Програми здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері рибного господарства за участю інших органів виконавчої влади.

 

Для координації робіт з питань реалізації та ресурсного забезпечення виконання Програми, розгляду його результатів при центральному органі виконавчої влади у сфері рибного господарства утворюється міжвідомча координаційна рада, до складу якої включаються відповідальні представники заінтересованих міністерств та інших органів виконавчої влади. Зазначену раду очолює керівник органу, що організовує контроль за виконанням Програми.