УГОДА

між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про судноплавство на внутрішніх водних шляхах

(від 16.04.2004)

 

(Угоду подано на ратифікацію Постановою КМ N 1699 від 16.12.2004)

 

 

Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Хорватія, далі "Договірні Сторони",

 

прагнучи подальшого розвитку і зміцнення взаємовигідного співробітництва у галузі річкового транспорту і торгівлі,

 

грунтуючись на принципах свободи міжнародного торговельного судноплавства і справедливої конкуренції на ринку транспортних послуг,

 

домовилися про таке:

 

Стаття 1.
ВИЗНАЧЕННЯ

 

Під термінами, приведеними в тексті даної Угоди, розуміються:

 

1. "Судно Договірної Сторони" - торговельне самохідне або несамохідне судно, зареєстроване на території однієї з Договірних Сторін відповідно до її національного законодавства і несе прапор цієї Договірної Сторони, придатне для плавання в рамках територіальної сфери дії даної Угоди і експлуатоване судноплавним підприємством з метою перевезення вантажів і/або пасажирів.

 

Цей термін не включає військові кораблі, рибальські та інші судна, що використовуються за некомерційним призначенням.

 

2. "Судноплавне підприємство Договірної Сторони" - юридична або фізична особа Договірної Сторони, що здійснює перевезення вантажів і/або пасажирів і зареєстрована на території цієї Договірної Сторони відповідно до її національного законодавства і уповноважена займатися міжнародним судноплавством.

 

3. "Член екіпажу судна" - капітан або будь-яка інша особа, дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, пов'язаних з експлуатацією судна або обслуговуванням на ньому і чиє ім'я включене до суднової ролі.

 

4. "Порт" - порт або інший офіційно дозволений пункт для обслуговування суден і пасажирів і обробки вантажів на території кожної з Договірних Сторін і відкритий для міжнародного судноплавства Договірною Стороною.

 

5. "Міждержавні перевезення" - перевезення вантажів і/або пасажирів, що здійснюється між портами обох Договірних Сторін їхніми суднами.

 

6. "Транзитне перевезення" - перевезення вантажів і/або пасажирів, що здійснюється судном однієї з Договірних Сторін через територію країни другої Договірної Сторони.

 

7. "Перевезення третьою стороною" - перевезення вантажів і/або пасажирів, що здійснюється між країнами Договірних Сторін суднами третьої країни.

 

8. "Перевезення для третіх країн або з третіх країн" - перевезення вантажів і/або пасажирів суднами однієї Договірної Сторони між портами другої Договірної Сторони і третьої країни.

 

9. "Внутрішнє перевезення (каботаж)" - перевезення вантажів і/або пасажирів між портами однієї Договірної Сторони.

 

10. "Компетентні органи Договірних Сторін":

 

- з боку Кабінету Міністрів України - Міністерство транспорту України;

 

- з боку Уряду Республіки Хорватія - Міністерство моря, туризму, транспорту і розвитку Республіки Хорватія.

 

 Стаття 2.
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ УГОДИ

 

1. Судна обох Договірних Сторін можуть здійснювати перевезення вантажів і/або пасажирів як між портами однієї Договірної Сторони і портами іншої Договірної Сторони, так і в зворотному напрямку.

 

2. У рамках міждержавних перевезень судна Договірних Сторін можуть здійснювати перевезення вантажів і/або пасажирів між портами Договірних Сторін, перелік яких буде визначено Спільною комісією, що створюється відповідно Статті 7 цієї Угоди.

 

3. Судноплавні підприємства обох Договірних Сторін беруть участь у міждержавних перевезеннях на паритетних засадах і, по можливості, рівномірно протягом року. Розподіл перевезень вантажів здійснюється на основі кількості вантажу в тоннах щодо угод.

 

У випадку якщо судноплавні підприємства однієї Договірної Сторони не можуть здійснити перевезення своєї частини вантажів, вони повинні запропонувати судноплавним підприємствам іншої Договірної Сторони виконати це перевезення без його заліку у встановлену квоту.

 

4. У випадку неможливості здійснення перевезення обговореної кількості вантажів відповідно до пункту 3 цієї Статті, судноплавні підприємства Договірних Сторін можуть дозволити це перевезення третій стороні на умовах і способом, які визначить Спільна комісія.

 

5. Після обговорення Спільною комісією кожна з Договірних Сторін може у виняткових випадках, пов'язаних з технічними причинами або з безпекою судноплавства, встановити максимальну кількість проходів суден своїми водними шляхами у міжнародному сполученні.

 

6. Судна однієї Договірної Сторони можуть здійснювати перевезення вантажів і/або пасажирів через територію країни іншої Договірної Сторони внутрішніми водними шляхами, які затверджені Спільною комісією.

 

7. Перевезення, які здійснюються в третю країну або в зворотному напрямку, допускаються тільки у випадках, обумовлених відповідними рішеннями Договірних Сторін за пропозицією Спільної комісії.

 

8. Внутрішні перевезення вантажів і/або пасажирів між портами однієї з Договірних Сторін здійснюються суднами цієї Договірної Сторони.

 

Участь суден іншої Договірної Сторони у внутрішніх (каботажних) перевезеннях вимагає одержання в кожному окремому випадку спеціального дозволу Компетентного органу Договірної Сторони, між портами якої здійснюється таке перевезення.

 

Стаття 3.
СУДНОВІ ДОКУМЕНТИ І ДОКУМЕНТИ ЧЛЕНІВ ЕКІПАЖІВ

 

1. Кожна з Договірних Сторін на своїй ділянці р. Дунай буде визнавати видані іншою Договірною Стороною кваліфікаційні документи членів екіпажу, суднові документи, які знаходяться на борту (класифікаційні й інші посвідчення і свідоцтва), а також документи, що стосуються вантажу.

 

2. Для судноплавства іншими водними шляхами, визначеними частиною 1 статті 4 цієї Угоди, суднові документи та документи, що стосуються вантажу, які видаються відповідно до національного законодавства держав Договірних Сторін і знаходяться на борту, а також кваліфікаційні свідоцтва, дипломи, посвідчення особи моряка та інші документи членів екіпажу судна взаємно визнаються Договірними Сторонами, якщо інше не передбачене національним законодавством чи іншими нормативами для окремих ділянок внутрішніх водних шляхів Договірних Сторін.

 

   3. Члени екіпажів суден Договірних Сторін при перетині державних кордонів повинні мати при собі відповідний документ, що дає право на в'їзд та виїзд з території держави Договірної Сторони і, в разі потреби, дозвіл на перебування у вигляді візи.

 

4. На борту суден разом із членами екіпажів можуть знаходитися їх чоловік або жінка і неповнолітні діти за умови наявності у них документів, згаданих у пункті 3 цієї Статті. Особові дані дітей, що не досягли 16-літнього віку, можуть бути внесені в вищезазначені документи одного з батьків згідно законодавства Договірних Сторін.

 

  5. Члени екіпажів суден Договірних Сторін для перетину державного кордону і перебування на територіях портів, відкритих для міжнародного судноплавства, можуть не мати візи за умови наявності у них посвідчення особи моряка. Також ці положення дійсні для членів родин екіпажу, якщо вони можуть бути вписані в посвідчення особи моряка згідно національного законодавства Договірних Сторін.

 

6. Всі особи, що знаходяться на борту судна і перелічені в пунктах 3 - 5 цієї Статті, повинні бути внесені в суднову роль.

 

7. Договірні Сторони обмінюються зразками документів, зазначених у пунктах 1 - 5 цієї Статті. У випадку внесення будь-яких змін або запровадження нових зразків цих документів Договірні Сторони повідомлять одна одну не пізніше 10 діб після внесення таких змін або впровадження нових зразків.

 

8. Кожна з Договірних Сторін залишає за собою право відмовити у в'їзді на свою територію особам, що володіють документами, зазначеними в пунктах 3 - 5 цієї Статті, яких вона вважає небажаними.

 

9. Положення пунктів 3 - 8 цієї Статті не порушують законодавства Договірних Сторін щодо в'їзду, перебування, транзиту і виїзду іноземців.

 

10. Небезпечні вантажі можуть перевозитися тільки суднами, що мають передбачене для даного водного шляху посвідчення, яке дозволяє такі перевезення.

 

Стаття 4.
ОСНОВНІ ПРАВОВІ УМОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА

 

1. Відповідно до положень статті 2 даної Угоди судна однієї Договірної Сторони можуть здійснювати судноплавство внутрішніми водними шляхами іншої Договірної Сторони, визначеними Спільною комісією і погодженими, компетентними органами Договірних Сторін, а також користуватися портами і офіційно дозволеними місцями якірної стоянки. Це положення діє також у відношенні до транспортування інших плавучих об'єктів (наприклад, спортивних суден, землечерпалок і кранів) і перегону ще незареєстрованих тільки побудованих суден.

 

2. Судна Договірних Сторін при плаванні внутрішніми водними шляхами Договірних Сторін зобов'язані взаємно дотримуватися національних нормативних актів, якими регулюються питання судноплавства на внутрішніх водах.

 

При плаванні по Дунаю судна дотримуються правил, встановлених Конвенцією про режим судноплавства на Дунаї та іншими міжнародними договорами, чинними для Договірних Сторін і національним законодавством держав Договірних Сторін на їх ділянках судноплавного шляху р. Дунай.

 

 3. Судна та інші плавучі об'єкти однієї Договірної Сторони після прибуття у внутрішні води іншої Договірної Сторони або вибуття з них зобов'язані пройти прикордонний, митний і інші види контролю в одному з портів другої Договірної Сторони, відкритих для заходу іноземних суден, згідно національного законодавства цієї Договірної Сторони.

 

Судна, що входять у порти тільки для поповнення суднових запасів (продуктів харчування, питної води, паливно-мастильних матеріалів) або в силу надзвичайних обставин, мають право на отримання такого самого режиму проведення митних формальностей, як і національні судна, що беруть участь у міжнародному судноплавстві.

 

4. Кожна з Договірних Сторін, не виключаючи застосування положень пункту 3 цієї Статті, надає суднам іншої Договірної Сторони такий самий режим, який вона надає своїм суднам щодо використання місць якірної стоянки, заходу в порти і використання портових споруд та обладнання для навантаження і розвантаження суден, посадки і висадки пасажирів, забезпечення суден водою та продуктами харчування, надання необхідної медичної допомоги, сплати навігаційних (маячних, шлюзових, канальних), портових (якірних, причальних, корабельних) та інших зборів, послуг (лоцманська проводка, буксирування, швартові операції) та виконання формальностей, пов'язаних з судноплавством.

 

5. Органи нагляду на внутрішніх водних шляхах однієї з Договірних Сторін мають право перевірки і контролю суден іншої Договірної Сторони з метою перевірки дотриманням ними своїх національних норм і правил, що забезпечують безпеку судноплавства, пожежну і екологічну безпеку, а також положень міжнародних конвенцій, чинних для цієї Договірної Сторони, що стосуються режиму безпеки судноплавства, у тому числі у відношенні до конструкції і спорядження суден, комплектації і кваліфікації екіпажів суден, пожежної й екологічної безпеки.

 

6. Ця Угода не впливає на права і зобов'язання Договірних Сторін, які вони взяли на себе після підписання багатосторонніх міжнародних угод.

 

Стаття 5.
ПРАВОПОРУШЕННЯ І ВЖИВАННЯ ЗАХОДІВ

 

1. Якщо член екіпажу судна однієї Договірної Сторони на борту судна, що знаходиться в територіальних водах іншої Договірної Сторони, здійснить правопорушення за законами країни перебування, відповідні органи останньої не будуть вживати заходів проти зазначеного члена екіпажу якщо:

 

a) правопорушення не викликає наслідки, що поширюються на територію країни, у якій знаходиться судно;

 

b) правопорушення у конкретному випадку не спричиняє порушення суспільного порядку і безпеки Договірної Сторони, у якій знаходиться судно;

 

c) здійснене правопорушення за законами країни, у якій знаходиться судно, не розглядається як важкий злочин;

 

d) злочин не здійснено проти будь-якої особи, яка не є членом екіпажу.

 

2. Положення пункту 1 цієї Статті не обмежують права контролю і розслідування, які відповідні компетентні органи країни, на території якої перебуває судно, мають проводити відповідно до національного законодавства.

 

Стаття 6.
ТЕХНІЧНІ Й ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА

 

1. Кожна з Договірних Сторін забезпечить сприятливі умови для безперешкодного плавання суден іншої Договірної Сторони своїми внутрішніми водними шляхами, включаючи підтримку безпечних глибин та забезпечення навігаційної берегової і плавучої обстановки.

 

2. Судна однієї з Договірних Сторін при плаванні внутрішніми водними шляхами іншої Договірної Сторони можуть зупинятися у будь-який час доби в портах та інших офіційно дозволених місцях стоянок на шляху проходження судна, відповідно до положень пункту  3 Статті 4 цієї Угоди.

 

3. При аварії, стихійному лиху та в інших виняткових випадках судно може зупинятися у будь-якому придатному для цього місці. Капітан чи уповноважена ним особа повинна інформувати про зупинку судна компетентний орган, який регулює судноплавство на цій ділянці внутрішніх водних шляхів.

 

4. Компетентні органи обох Договірних Сторін надають необхідну допомогу при аваріях або нещасних випадках із суднами або членами екіпажу іншої Договірної Сторони. При важких аваріях або нещасних випадках Компетентний орган Договірної Сторони, на території якої це відбулося, негайно повідомляє Компетентні органи іншої Договірної Сторони про те, що сталося, вживає заходів, що необхідні для розслідування причин того, що відбулося, а також інформує Компетентні органи іншої Договірної Сторони про результати розслідування і передає всі документи, необхідні для відшкодування збитків.

 

5. Оплата рятувальних робіт буде здійснюватися відповідно до діючого законодавства, правил і тарифів, встановлених Договірною Стороною, що виконує такі роботи.

 

6. Вантаж і майно, тимчасово вивантажені або врятовані із судна однієї Договірної Сторони, що зазнало аварії в територіальних водах іншої Договірної Сторони, не обкладаються митом за умови, що вони не залишаться на території цієї іншої Договірної Сторони.

 

7. Кожна з Договірних Сторін буде визнавати документи, надані іншою Договірною Стороною при розслідуванні причин аварії, нещасного випадку або порушення закону, що відбувся на її території.

 

8. Судноплавні підприємства обох Договірних Сторін можуть укладати експлуатаційні, технічні і комерційні угоди в сфері дії цієї Угоди.

 

9. Компетентні органи Договірних Сторін будуть обмінюватися інформацією про зміну правових, комерційних, технічних і інших умов, здійснення судноплавства, прийому й обслуговування суден, перебування членів екіпажів на своїх внутрішніх водних шляхах і у своїх портах.