КОЛЕГІЯ МІНІСТЕРСТВА ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Рішення N 20

Про організацію системи управління безпекою судноплавства

 (від 06.04.2001)

 

 

Розглянувши стан справ з управління безпеки судноплавства Колегія Міністерства транспорту України відзначає, що вжиті в останні роки заходи не в повній мірі забезпечили виконання вимог з безпеки судноплавства.

 

Незважаючи на здійснення Міністерством транспорту України та Укрморрічфлотом окремих заходів, спрямованих на покращання безпеки судноплавства в цілому, слід констатувати про відсутність в Україні єдиної державної системи забезпечення безпеки судноплавства, неузгодженість дій міністерств і відомств, необгрунтований розрахунок на бюджетну підтримку.

 

До цього часу Укрморрічфлотом не завершено погодження та подання до Кабінету Міністрів України для затвердження Концепції створення та функціонування Державної системи безпеки судноплавства.

 

До цього часу відсутня довгострокова державна програма створення системи безпеки судноплавства, у рамках якої можна було б скоординувати діяльність причетних до забезпечення безпеки судноплавства центральних органів виконавчої влади.

 

Для забезпечення скоординованої діяльності підприємств, установ і організацій як у галузевих, так і в міжгалузевих масштабах, їх діяльність повинна знаходитися під державним управлінням, для чого потрібна ефективна система управління безпекою, яка базується на оптимальній структурі, ефективних принципах управління, достатній нормативно-правовій, науковій, технічній і фінансовій підтримці системи.

 

Функціонування системи забезпечення безпеки судноплавства повинно передбачати чітке розмежування функцій управління і нагляду.

 

Акценти діяльності повинні бути зміщені в напрямку вдосконалення роботи в сферах:

 

- структури і принципів управління;

 

- нормативно-правового, фінансового і науково-технічного забезпечення;

 

- координації діяльності підприємств, установ і організацій з метою реалізації державної морської політики;

 

- міжнародного співробітництва та виконання вимог Міжнародних резолюцій і конвенцій по безпеці судноплавства.

 

Забезпечення безпеки на морі, крім аспектів загальної безпеки на транспорті, має чітко визначену морську специфіку.

 

Реалізація цієї специфіки в плані державного регулювання діяльності підприємств і організацій морської галузі повинна бути забезпечена Державним департаментом морського і річкового транспорту, як урядовим органом, що здійснює управління галуззю морського і річкового транспорту.

 

З метою подальшого поліпшення організації системи управління безпеки судноплавства в Україні, Колегія Міністерства транспорту України,

 

ВИРІШИЛА:

 

1. Визнати роботу щодо організації системи управління безпекою судноплавства Державного департаменту морського і річкового транспорту недостатньою.

 

2. Відповідно до принципу централізації державного управління сферою безпеки судноплавства, визначеного дорученням Президента України від 07.02.2001 р. N 480/2792-01 схвалити схему управління сферою безпеки судноплавства, запропоновану Державним департаментом морського і річкового транспорту (додається).

 

3. Схвалити в основному проект Державної міжвідомчої програми "Безпека судноплавства" та подати його на узгодження міністерствам і відомствам.

 

4. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Зубков В.О.):

 

4.1. Зосередити зусилля на виконанні доручення Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 р. N 1847/2 до доручення Президента України від 07.02.2001 N 480/2792-01 "Про вдосконалення системи забезпечення безпеки мореплавства та руху суден на внутрішніх водних шляхах".

 

4.2. У термін до 01.06.2001 р. подати Мінтрансу України пропозиції щодо реалізації схеми управління сферою безпеки судноплавства (додаток).

 

4.3. У двотижневий термін внести Департаменту безпеки транспорту та технічної політики (Петрашевський О.Л.) пропозиції щодо врегулювання питання призначення на посаду керівника Держфлотінспекції України.

 

4.4. У двотижневий термін доопрацювати проект Концепції створення та функціонування Державної системи безпеки судноплавства відповідно до доручення Президента України від 07.02.2001 р. N 480/2792-01.

 

4.5. До 20.05.2001 р. завершити погодження і подання до Кабінету Міністрів України для затвердження Концепції створення та функціонування Державної системи безпеки судноплавства та проекту міжвідомчої державної програми "Безпека судноплавства".

 

4.6. Створити комісію з перевірки стану навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства (НГЗ). Про результати перевірки доповісти Мінтрансу до 01.07.2001 р.

 

4.7. До 15.06.2001 р. забезпечити подання до Кабінету Міністрів України проект постанови про створення морської аварійної рятувальної служби (МАРС).

 

4.8. Підготувати та подати Міністерству транспорту України пропозиції та доповнення до "Положення про Державний департамент морського і річкового транспорту", у частині введення до нього функцій:

 

- підбір кадрів у галузі морського і річкового транспорту;

 

- організацію робіт з сертифікації та ухвалення типу технічних засобів забезпечення безпеки судноплавства;

 

- забезпечення роботи спеціалізованих систем зв'язку і радіонавігації та Глобальної морської системи зв'язку під час лиха і для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ).

 

5. Департаменту стратегічного розвитку (Петренко О.П.) при формуванні пропозицій до проекту Закону про державний бюджет 2002 р. передбачити внесення окремим рядком фінансування державної установи "Держгідрографія", Держфлотінспекції України та Державної морської аварійно-рятувальної служби.

 

6. Покласти персональну відповідальність за виконання завдань, передбачених пунктом 4 цього рішення, на директора Укрморрічфлоту В.О.Зубкова.

 

7. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника Міністра В.В.Севрюкова.

 

Додаток

до рішення Колегії Міністерства транспорту України від 6 квітня 2001 р. N 20

 

 

Державна програма створення і функціонування Державної системи забезпечення безпеки судноплавства в Україні на 2002 - 2006 роки "Безпека судноплавства"

 

Зміст

 

1. Вступ.

 

2. Характеристика Державної системи забезпечення безпеки судноплавства:

 

- загальні положення;

- організаційне забезпечення;

- інженерно-технічне забезпечення;

- фінансове забезпечення.

 

3. Пріоритетні напрямки та основні завдання Державної програми "Безпека судноплавства".

 

Паспорт державної програми

 

1. Створення та функціонування Державної системи забезпечення безпеки судноплавства в Україні "Безпека судноплавства"

 

 

5. Підстава для розробки програми:

 

Доручення Президента України від 07.02.2001 р. N 480/2792-01 та доручення Прем'єр-міністра України від 14.02.2001 р. N 1847/2.

 

6. Затвердження програми:

 

постановою Кабінету Міністрів України.

 

7. Затвердження внесення змін та доповнень до програми:

 

Міністерством транспорту України щорічно при формуванні Державного бюджету України з урахуванням фінансових можливостей держави

 

8. Мета програми:

 

Визначення перспективних та першочергових завдань центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення безпеки судноплавства у морській зоні відповідальності України та на її внутрішніх водних шляхах у період 2002 - 2006 років.

 

9. Очікувані результати реалізації програми:

 

Реалізація програми дозволить створити організаційно-технічні основи державної системи забезпечення безпеки судноплавства в Україні та привести існуючу національну нормативно-правову базу у відповідність з вимогами міжнародних конвенцій

 

 

 

Вступ

 

Державна міжвідомча програма створення та розвитку державної системи забезпечення безпеки судноплавства в Україні розроблена за дорученням Президента України від 07.02.2001 до N 480/2792-01 від 01.02.2001.

 

Програма сформована, виходячи з першочергових і перспективних завдань щодо забезпечення безпеки судноплавства у морській зоні відповідальності України та на її внутрішніх водних шляхах у період 2002 - 2006 років.

 

Програма містить оцінку сучасного стану сфери безпеки судноплавства, проблеми організаційного, технічного та фінансового характеру, можливі шляхи їх вирішення та фінансового забезпечення.

 

Реалізація основних завдань програми дозволить створити організаційно-технічні основи державної системи забезпечення безпеки судноплавства в Україні.

 

 Характеристика державної системи забезпечення безпеки судноплавства

 

Загальні положення

 

Основу функціонування галузі морського і річкового транспорту України складає система забезпечення безпеки судноплавства, основними завданнями якої є забезпечення безпечних умов праці персоналу, охорона життя та здоров'я працівників та пасажирів морського і річкового транспорту, збереження суден та вантажів, запобігання забрудненню довкілля. Система забезпечення безпеки судноплавства є комплексом національних і міжнародних заходів технічного, організаційного, соціального і правового характеру.

 

Забезпечення безпеки мореплавства здійснюється шляхом:

 

- встановлення та дотримання уніфікованих вимог щодо конструкції, постачання і спорядження суден;

 

- організації належної підготовки та перепідготовки кадрів плавскладу;

 

- укомплектування суден кваліфікованими екіпажами, чіткої організації несення вахтової служби;

 

- своєчасного поширення серед мореплавців інформації про небезпеку на морі;

 

- визначення рекомендованих морських шляхів та встановлення правил плавання;

 

- навігаційно-гідрографічного та метеорологічного забезпечення;

 

- організації лоцманської і льодової проводки;

 

- обов'язкового розслідування аварійних морських подій із установленням причин і наданням рекомендацій щодо їх попередження;

 

- організації надійної служби пошуку і рятування суден, що терплять лихо;

 

- розробки та впровадження спеціалізованих технічних засобів високоточної навігації, радіозв'язку, управління рухом суден тощо;

 

- організації державного нагляду за дотриманням національного та міжнародного законодавства щодо безпеки судноплавства.

 

Виконання зазначених завдань є багатофункціональною проблемою, вирішення якої потребує чіткої організації діяльності міністерств і відомств України, діяльність яких пов'язана з використанням національного водного простору.

 

Існуюча організація системи забезпечення безпеки судноплавства в Україні, у якій задіяний ряд міністерств і відомств України: Мінтранс, Мінагрополітики (Укрдержрибгосп), МНС, Держкомкордон, Міносвіти, Міноборони (ВМСУ), Міністерство охорони здоров'я, Мінекоресурсів (Держкомгідромет) має ряд недоліків, серед яких:

 

- відсутність єдиної вертикалі управління безпекою судноплавства, наслідками якої є дезінтеграційні процеси і відцентрові тенденції у цій важливій сфері;

 

- визначений Кодексом торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) принцип управління безпекою торговельних суден за галузевою ознакою створює правові і організаційні труднощі в реалізації положень нормативно-правових актів щодо безпеки на морі;

 

- відсутність скоординованої взаємодії між міністерствами і відомствами, яка приводить до паралелізму в діяльності, ігнорування інтересів інших відомств, існування подвійних стандартів та правових колізій у сфері забезпечення безпеки судноплавства;

 

- до цього часу не налагоджений механізм інформування міністерств і відомств, в управлінні яких є торговельні судна, про нормативноправові підзаконні акти українського законодавства та обов'язкові документи чи рекомендації міжнародних морських організацій з питань безпеки судноплавства;

 

- відсутність державної фінансової підтримки функціонування та розвитку державної системи безпеки судноплавства.

 

Організаційне забезпечення Реалізація Програми передбачає вжиття комплексу організаційних заходів:

 

- створення національної нормативно-правової бази, яка відповідає нормам міжнародних договорів України, обов'язкових документів, та рекомендаціям ІМО з питань безпеки мореплавства та ін.;

 

- організацію державного нагляду за станом безпеки на об'єктах морського і річкового транспорту, в судноплавних компаніях, за дотриманням оголошеного режиму судноплавства в морських і річкових портах, транспортних коридорах та на судноплавних шляхах;

 

- створення, відновлення та забезпечення належного контролю за технічним станом конструкцій і обладнання суден, інших плавучих об'єктів та берегової інфраструктури;

 

- організацію ефективної підготовки фахівців всіх рівнів і спеціальностей підгалузі та їх призначення на посади, що пов'язані з відповідальністю за здійснення функцій управління безпекою і контролю за її рівнем;

 

- створення ефективної системи морського зв'язку під час надзвичайних ситуацій та для забезпечення безпеки;

 

- створення національної системи передачі мореплавцям інформації про безпеку мореплавства (ІБМ);

 

- навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства, у тому числі підтримка у працездатному стані засобів навігаційного оснащення (ЗНО) з постійним контролем за їх станом, запровадженням систем безпечного проведення суден, попередженням їх зіткнень, роздільного руху у вузькостях та на найважливіших судноплавних шляхах;

 

- створення і функціонування системи пошуку і рятування під час лиха в морських водах, забезпечення готовності до вжиття надзвичайних заходів у разі виникнення аварійної