МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Наказ  N 459
Про затвердження Статуту Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті

(від 09.09.2005)

 

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом
МОЗ N 800 від 10.12.2007)

 

 

У відповідності з положеннями Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 року N 385 "Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я", та на виконання наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2005 року "Про реформування державної санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті", для забезпечення необхідного рівня державного контролю за санітарно-епідеміологічним благополуччям населення на об'єктах та територіях водного транспорту України

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Статут Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України (додається).

 

2. Головному державному санітарному лікарю на водному транспорті здійснити реєстрацію Статуту Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті у встановленому чинним законодавством України порядку.

 

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Міністр М.Є.Поліщук

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Наказ МОЗ України
09.09.2005 N 459

 

СТАТУТ
Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті

 

1. Загальні положення

 

1.1. Центральна санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті (далі - ЦСЕС на водному транспорті) є закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, заснованої на державній власності, та створена наказом МОЗ України N 82 від 23 лютого 2005 року "Про реформування державної санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті".

 

1.2. ЦСЕС на водному транспорті у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України, наказами та постановами Головного державного санітарного лікаря України та цим Статутом.

 

1.3. ЦСЕС на водному транспорті відносно усіх інших санепідзакладів та установ на водному транспорті України є провідним закладом санітарно-епідеміологічної служби України на водному транспорті і у межах своєї компетенції виконує функції навчального, методичного, координаційного та консультаційного центру державної санепідслужби України.

 

2. Найменування та юридична адреса

 

2.1. Найменування:

 

повне: "Центральна санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті";

 

скорочене: "ЦСЕС на водному транспорті".

 

2.2. Юридична адреса ЦСЕС на водному транспорті:

 

вул. Шевченка, 1, м. Іллічівськ, Одеська область, Україна, 67001.

 

3. Юридичний статус

 

3.1. ЦСЕС на водному транспорті є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати угоди, набувати майнових прав, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем в судах.

 

3.2. ЦСЕС на водному транспорті має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

 

3.3. ЦСЕС на водному транспорті є неприбутковою установою.

 

3.4. ЦСЕС на водному транспорті має право здавати в оренду рухоме і нерухоме майно, згідно з чинним законодавством України.

 

3.5. ЦСЕС на водному транспорті здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності установи, веде статистичну звітність, встановлену чинним законодавством України.

 

4. Мета, основні напрями діяльності та завдання ЦСЕС на водному транспорті

 

4.1. Метою діяльності ЦСЕС на водному транспорті є:

 

- забезпечення державного санітарного та епідеміологічного благополуччя на підконтрольних об'єктах та територіях;

 

- профілактика інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь);

 

- радіаційних уражень людей;

 

- запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я населення;

 

- здійснення навчальної, методичної, координаційної, консультативної допомоги в межах своєї компетенції іншим санепідзакладам та установам на водному транспорті України.

 

4.2. Основними напрямами діяльності ЦСЕС на водному транспорті є:

 

- здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

 

- визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища;

 

- вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення;

 

- підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, запобігання знесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб;

 

- контроль за усуненням причин і умов виникнення і поширення інфекцій, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;

 

- державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь;

 

- видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

 

4.3. Основними завданнями ЦСЕС на водному транспорті є:

 

- нагляд за організацією та проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів на об'єктах водного транспорту та підконтрольних ЦСЕС на водному транспорті територіях;

 

- нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;

 

- проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання;

 

- здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на об'єктах водного транспорту України;

 

- контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства, здійсненням санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, а також виконанням приписів, постанов і вимог, викладених у висновках державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

 

- санітарно-карантинний контроль у пунктах пропуску через державний кордон;

 

- контроль за санітарною та епідеміологічною ситуацією на об'єктах нагляду;

 

- проведення санітарних та протиепідемічних розслідувань, спрямованих на встановлення причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей;

 

- у межах своєї компетенції проведення роботи щодо гігієнічного виховання населення;

 

- вжиття заходів для припинення порушень санітарного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень;

 

- проведення на об'єктах водного транспорту робіт по дератизації, дезінсекції та дезінфекції.

 

5. Функції ЦСЕС на водному транспорті України

 

 5.1. Відповідно до мети, напрямів діяльності та покладених на ЦСЕС на водному транспорті завдань ЦСЕС на водному транспорті:

 

- здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності та господарювання) та громадянами на підконтрольних об'єктах та територіях;

 

- проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інших видів оцінку середовища життєдіяльності людини, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видає висновок щодо відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм;

 

- надає навчальну, методичну, координаційну, консультативну допомогу в межах своєї компетенції іншим санепідзакладам та установам на водному транспорті України;

 

- проводить лабораторні дослідження і випробування з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя людини повітря, води, ґрунту та продукції, що виробляється чи реалізується;

 

- вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров'я населення залежно від стану середовища його життєдіяльності, визначає фактори довкілля, що шкідливо впливають на стан здоров'я людини;

 

- аналізує санітарну та епідемічну ситуацію на підконтрольних об'єктах та територіях;

 

- вносить в установленому порядку до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо проведення заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, необхідності введення карантину;

 

- забезпечує охорону території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснює санітарно-епідеміологічний контроль і нагляд в пунктах пропуску через державний кордон;

 

- видає обов'язкові для виконання приписи і постанови щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширенні інфекційних хвороб;

 

- виконує обумовлені чинним законодавством України дії щодо обмеження або заборони в'їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорт, імпорт, транзит вантажів і товарів з країн або регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях;

 

- аналізує причини та умови виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) радіаційних уражень людей;

 

- взаємодіє з державними органами і громадськими організаціями з питань охорони здоров'я людини;

 

- вживає заходів до розвитку міжнародного співробітництва з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

 

- проводить заходи, виконує роботи та надає послуги по дератизації (профілактичні та знищувальні), дезінсекції та дезінфекції на плавзасобах та транспортних засобах, а також на підконтрольних підприємствах, установах, організаціях та інших об'єктах водного транспорту;

 

- здійснює діяльність, пов'язану із придбанням, перевезенням, зберіганням, відпуском, застосуванням і знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у порядку, встановленому чинним законодавством України.

 

(Пункт 5.1 розділу 5 доповнено абзацом згідно з Наказом МОЗ

N 800 від 10.12.2007)

 

6. Фінансове забезпечення та майно ЦСЕС на водному транспорті

 

6.1. Фінансування ЦСЕС на водному транспорті здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, у тому числі і спеціального фонду, а також інших джерел, передбачених чинним законодавством України.

 

6.2. Майно ЦСЕС на водному транспорті закріплено за нею відповідно до вимог чинного законодавства України.

 

6.3. Майно ЦСЕС на водному транспорті становить основні фонди (включаючи будинки, споруди, транспортні засоби, обладнання та інше), грошові кошти, вартість яких відображається в її самостійному балансі.

 

6.4. Приміщення, будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби та інше майно, що використовується ЦСЕС на водному транспорті, перебуває у державній власності і передається їй у порядку, встановленому чинним законодавством України. Земельні ділянки, на яких розміщуються будівлі та споруди ЦСЕС на водному транспорті, надаються їй у порядку, встановленому чинним законодавством України.

 

6.5. ЦСЕС на водному транспорті має розрахункові рахунки в установах Державного казначейства України.

 

6.6. ЦСЕС на водному транспорті має право передавати та списувати майно відповідно до вимог чинного законодавства України.

 

6.7. ЦСЕС на водному транспорті має право здавати майно, яке знаходиться на її балансі, в оренду, відповідно до чинного законодавства України.

 

6.8. Кошти до спеціального фонду відраховують за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню:

 

- підготовка та видача дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів, передбачених чинним законодавством України;

 

- проведення лабораторних досліджень, вимірювань, випробувань факторів середовища життєдіяльності людини;

 

- вивчення, дослідження, аналіз проектів нормативних документів, проектної, технічної, інструктивно-методичної документації на відповідність вимогам чинного санітарного законодавства України;

 

- обґрунтування медичних вимог безпеки для життя і здоров'я людини, розробка гігієнічних нормативів і санітарних норм України;

 

- участь в акредитації установ, організацій та закладів на право випробувань продукції щодо її безпеки для життя і здоров'я людини;

 

- атестація робочих місць;

 

- гігієнічне навчання професійних груп працівників;

 

- консультації за зверненнями юридичних і фізичних осіб;

 

- роботи з профілактичної дезінфекції, дезінсекції, дератизації;

 

- інші види робіт і послуг за переліком, визначеним чинним законодавством України.

 

6.9. Оплата зазначених послуг здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими у відповідності до чинного законодавства України.

 

6.10. ЦСЕС на водному транспорті може отримувати від юридичних та фізичних осіб благодійні (добровільні) внески та пожертвування.

 

6.11. ЦСЕС на водному транспорті може мати і інші не заборонені чинним законодавством України доходи.

 

7. Керівництво ЦСЕС на водному транспорті

 

7.1. Керівництво ЦСЕС на водному транспорті здійснюється головним лікарем ЦСЕС на водному транспорті, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Головного державного санітарного лікаря України.

 

7.2. Головний лікар ЦСЕС на водному транспорті одночасно є Головним державним санітарним лікарем на водному транспорті.

 

7.3. Головний лікар ЦСЕС на водному транспорті, Головний державний санітарний лікар на водному транспорті має бланк та печатку з назвою своєї посади.

 

7.4. Головний лікар ЦСЕС на водному транспорті, Головний державний санітарний лікар на водному транспорті призначає та звільняє з посади головних лікарів санепідзакладів, головних державних санітарних лікарів портових та басейнових санітарно-епідеміологічних станцій, а також головних лікарів інших санепідзакладів на водному транспорті за погодженням з Головним державним санітарним лікарем України.

 

7.5. Головний державний санітарний лікар на водному транспорті у межах відповідних територій та об'єктів водного транспорту має право:

 

- здійснювати нагляд за дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарного законодавства, а також контроль за проведенням санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, виконанням програм охорони здоров'я населення;

 

- розслідувати причини та умови виконання інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;

 

- безоплатно отримувати від юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних, які перебувають або проводять діяльність на території або об'єктах водного транспорту, дані і відомості, статистичні та інші дані, що характеризують санітарно-гігієнічний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я людей;

 

- призначати державну санітарно-епідеміологічну експертизу, а в разі потреби визначати склад комісії для її проведення;

 

- погоджувати документи про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місця водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об'єктів;

 

- погоджувати проектну та технічну документацію на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення;

 

- погоджувати документацію на розроблення, виготовлення і використання нових технологій, виробничих процесів;

 

- визначати необхідність профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;

 

- вимагати проведення регламентованих МОЗ України, а у разі потреби позачергових медичних оглядів згідно із чинним законодавством України;

 

- проводити перевірку та видавати висновки на відповідність об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію згідно з чинним законодавством України.

 

7.5.1. Затверджувати висновки та видавати відповідно до чинного законодавства України дозволи на:

 

- ввезення з-за кордону сировини, продукції (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) та реалізацію і використання їх в Україні;

 

- проведення будь-яких діагностичних, дослідницьких, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність, пов'язана з використанням біологічних агентів, хімічної сировини, продукції та речовин з джерелами іонізуючих та неіонізуючих випромінювань і радіоактивних речовин;

 

- транзит через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров'я населення видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти і нафтопродуктів, природного газу);

 

- виробництво, переробку та реалізацію продуктів харчування і харчових добавок, предметів гігієни та санітарії;

 

- іншу діяльність, на проведення якої відповідно до чинного законодавства України видаються дозволи державної санітарно-епідеміологічної служби.

 

7.5.2. Безперешкодно входити на територію і в приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням.

 

7.5.3. Безоплатно вилучати зразки сировини, продукції, матеріалів для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи і необхідних видів лабораторного дослідження.

 

7.5.4. Вносити обов'язкові для виконання пропозиції щодо усунення виявлених порушень санітарного законодавства, здійснювати в установленому законом порядку провадження у справах про порушення санітарного законодавства України.

 

7.5.5. Видавати постанови про накладання штрафу та у передбачених законом випадках застосовувати фінансові санкції за порушення санітарного законодавства України.

 

7.5.6. У порядку, встановленому Головним державним санітарним лікарем України: