КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова N 959

Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

(від 14 серпня 1996 р.)

 

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 2011 від 18.12.1998,
N  871 від 04.06.2003,
N 1758 від 25.12.2004)

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

 

1. Затвердити Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, що додається.

 

2. Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю провести перевірки розрахунків страхових тарифів, які застосовуються страховиками, що отримали ліцензію на здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, щодо їх відповідності із Законом України "Про страхування" та Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

 

3. Визнати такими, що втратили чинність, такі постанови Кабінету Міністрів України:

 

від 2 березня 1993 р. N 155 "Про обов'язкове особисте страхування на повітряному, залізничному, морському, внутрішньому водному і автомобільному транспорті" (ЗП України, 1993 р., N 6, ст. 113);

 

від 30 березня 1994 р. N 194 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. N 155" (ЗП України, 1994 р., N 7, ст. 180);

 

від 28 червня 1995 р. N 469 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. N 155" (ЗП України, 1995 р., N 9, ст. 231) в частині страхування пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту (тролейбусів), а також водіїв, машиністів, провідників поїздів (у тому числі приміських та метрополітену), членів команди суден, працівників бригад медичної допомоги.

 

Прем'єр-міністр України

П.ЛАЗАРЕНКО

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 1996 р. N 959

 

ПОЛОЖЕННЯ
про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

 

1. Цим Положенням визначається порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов'язкове особисте страхування):

 

пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

 

працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), а саме:

 

водіїв автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів);

 

машиністів поїздів метрополітену, провідників пасажирських вагонів, начальників (бригадирів) поїздів;

 

поїзних електромонтерів;

 

кондукторів;

 

працівників вагонів-ресторанів, водіїв дрезин та інших одиниць рухомого складу;

 

механіків (начальників) рефрижераторних секцій (поїздів);

 

працівників бригад медичної допомоги.

 

Обов'язкове особисте страхування не поширюється на пасажирів:

 

морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях;

 

внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ;

 

автомобільного і електротранспорту на міських маршрутах.

 

2. Застрахованими вважаються:

 

пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки;

 

водії тільки на час обслуговування поїздки.

 

3. Страховий платіж по обов'язковому особистому страхуванню утримується з пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду із страховиком, на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2 відсотків вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення до 5 відсотків вартості проїзду.

 

Кожному застрахованому транспортна організація, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. У страховому полісі зазначається:

 

вид обов'язкового страхування;

 

найменування, адреса, телефон страховика;

 

розміри страхового платежу та страхової суми.

 

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту міжнародних сполучень страховий платіж включається у вартість квитка і утримується з пасажира транспортною організацією у розмірі до 2 відсотків вартості проїзду в національній валюті України.

 

У разі перевищення обсягів страхових платежів над виплатами страхових відшкодувань страховики відраховують транспортним організаціям до 50 відсотків зазначених сум згідно з укладеними з ними договорами на фінансування запобіжних заходів, спрямованих на зменшення травматизму на транспорті.

 

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 2011 від 18.12.1998)

У разі коли квиток повністю реалізується за іноземну валюту, страховий платіж включається у вартість квитка і утримується з пасажира у цій же валюті.

 

Пасажири, що мають право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства, підлягають обов'язковому особистому страхуванню без сплати страхового платежу і без отримання ними страхового полісу.

 

Страхові платежі, одержані від пасажирів, перераховуються транспортними організаціями страховикам, які одержали ліцензію на здійснення обов'язкового особистого страхування в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг та уклали агентську угоду з цими організаціями.

 

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
 N  871 від 04.06.2003)

 

4. Страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

 

Страховий платіж по обов'язковому особистому страхуванню водіїв на залізничному, автомобільному та електротранспорті визначається у розмірі до 1 відсотка страхової суми за кожного застрахованого.

 

5. Відносини між транспортними організаціями та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними агентськими угодами та договорами страхування.

 

6. Розмір страхової суми для кожного застрахованого становить 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 2011 від 18.12.1998)

 

7. Страховими випадками є:

 

а) загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;

 

б) одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності;

 

в) тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

 

Якщо випадки, зазначені у підпунктах "а", "б", "в" цього пункту, сталися внаслідок неправомірних або навмисних дій застрахованого, вони не вважаються страховими і страхова сума при цьому не виплачується.

 

8. Страховики виплачують страхові суми: