КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

 Постанова N 1599

Про Основні засади створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

(від 5 жовтня 1998 р.)

 

(Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1685 від 13.12.2001)

 

 

З метою удосконалення організації захисту населення і довкілля від наслідків надзвичайних ситуацій, забезпечення збереження життя і здоров'я людей у разі їх виникнення в Україні Кабінет Міністрів України постановляє:

 

1. Схвалити Основні засади створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, підготовлені Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (додаються).

 

2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади вжити необхідних заходів до підготовки нормативно-правових актів для забезпечення функціонування зазначеної підсистеми.

 

Прем'єр-міністр України

В.ПУСТОВОЙТЕНКО

 

 

СХВАЛЕНО

 

постановою Кабінету Міністрів України
від 5 жовтня 1998 р. N 1599

 

 Основні засади створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

 

(У тексті Основних засад слова "Державний координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах" і "ДКЦР" замінено відповідно словами "Державна пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах МНС" і "ДПРСВО" згідно з Постановою КМ N 1685 від 13.12.2001 )

 

 1. Загальні положення

 

В Україні існує проблема щодо захисту життя людей і майна на акваторіях, ліквідації небезпечних забруднень на воді, виявлення під водою і знешкодження боєприпасів та інших небезпечних предметів, яка має загальнодержавний характер. Порушення звичних зв'язків між пошуково-рятувальними службами різних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, розподіл Чорноморського військово-морського флоту і його пошуково-рятувальних підрозділів, різке погіршення економічного становища держави, збільшення кількості недержавних судновласників призвели до значного зростання аварійності суден торгівельного флоту, збільшення кількості людей, що потонули, зниження готовності спеціальних підрозділів до реагування.

 

Основні завдання щодо рятування та ліквідації небезпечних забруднень на воді виконують Українське товариство рятування на воді (далі - Укртоврятвод) та державні рятувальні станції, Військово-Морські Сили, підрозділи Держкомкордону, пошуково-рятувальні підрозділи Укрморрічфлоту, морських та річкових портів, суднобудівні та судноремонтні підприємства в тісній взаємодії з територіальними штабами цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій. Діяльність більшості цих служб є недостатньо ефективною, особливо у разі проведення великомасштабних операцій з рятування людей та плавзасобів, ліквідації розливу нафтопродуктів та інших небезпечних забруднювачів, виявлення під водою та знешкодження боєприпасів і затонулих місткостей з сильно діючими отруйними речовинами.

 

За останні п'ять років більше ніж вдвічі скоротився парк машин, спеціальних суден-рятувальників, що спеціалізовані на ліквідації розливу нафтопродуктів, порушена структура рятувальної системи Укртоврятводу і державних рятувальних станцій.

 

Недостатні координація пошуково-рятувальних робіт на воді, які здійснює Державний морський рятувально-координаційний центр (далі - ДМРКЦ) при Укрморрічфлоті, та фінансування цих робіт, старіння матеріальної бази пошуково-рятувальних та спеціальних служб, відсутність нормативно-правової бази знизили можливості державного управління процесом реагування при надзвичайних ситуаціях на воді.

 

Для досягнення істотного зрушення у цій справі необхідні докорінна перебудова засад функціонування пошуково-рятувальних та спеціальних служб з цих питань міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, перехід від галузевого до функціонально-територіального принципу реагування, укомплектування оптимальної мережі та переоснащення пошуково-рятувальних служб.

 

Більшість з порушених питань може вирішити створення в Україні у складі єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру функціональної підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді (далі - підсистема).

 

Створення підсистеми забезпечить здійснення єдиної державної політики щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації на акваторіях, дотримання актів законодавства України і положень міжнародних договорів, учасником яких є Україна, в частині рятування людей на акваторіях, ліквідації пожеж на плавзасобах, розливів нафтопродуктів та інших небезпечних забруднювачів, піднімання затонулих суден, запобігання можливості підриву суден чи отруєння водних ресурсів держави, ефективне співробітництво з Міжнародною морською організацією (ІМО) та іншими міжнародними системами, установами і організаціями.

 

 2. Головна мета підсистеми

 

Головною метою підсистеми є:

 

запобігання загибелі на воді людей і, особливо, дітей;

 

забезпечення відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, учасником яких є Україна, ліквідації наслідків забруднення водойм нафтопродуктами та іншими небезпечними забруднювачами;

 

участь у розробленні та експертизі нормативно-правових актів у частині забезпечення запобігання і реагування на воді;

 

контроль за дотриманням установлених норм і вимог з питань рятування та ліквідації небезпечних забруднень на воді.

 

   3. Структура та основні функції підсистеми

 

Підсистема створюється на базі існуючих пошуково-рятувальних і рятувально-водолазних підрозділів відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і передбачає використання наявної техніки, спеціального обладнання і оснащення.

 

До складу підсистеми входять:

 

Державна пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах МНС (далі - ДПРСВО) з головним рятувально-координаційним центром у м. Києві, Державною водолазною службою, морським рятувально-координаційним центром та морською аварійно-рятувальною службою у м. Севастополі, річковим рятувально-координаційним центром у м. Черкасах та річковою аварійно-рятувальною службою у м. Києві, регіональними рятувальними центрами у мм. Керчі, Маріуполі, Одесі та Хмельницькому;

(Абзац третій пункту 3 в редакції Постанови КМ

N 1685 від 13.12.2001 )

 

Центральна госпрозрахункова державна служба рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді (далі - Укррятвод), яку передбачається створити на базі Держфлотнагляду та державних рятувальних станцій Укртоврятводу;

 

пошуково-рятувальні служби Військово-Морських Сил і Укрморрічфлоту, підрозділи Держкомкордону, суднобудівних та судноремонтних підприємств, морських та річкових портів;

 

спеціальні підрозділи МНС з їх плавзасобами, транспортом та іншими засобами;

 

рятувальні станції та пости Укртоврятводу.

 

Основними завданнями ДПРСВО є:

 

забезпечення у разі виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного та регіонального рівнів зв'язку з плавзасобами, спеціальними підрозділами, авіаційними центрами, портами, військово-морськими базами, організація згідно з контрактами та узгодженими планами взаємодії пошуку, розвідки та розгортання сил та засобів першого кидка;

 

координація роботи пошуково-рятувальних підрозділів та служб незалежно від їх підпорядкування під час проведення великомасштабних операцій, включаючи розміщення врятованих людей в центрах реабілітації відповідних центральних органів виконавчої влади;

 

організація діяльності системи госпрозрахункових пошуково-рятувальних, рятувально-водолазних і спеціалізованих служб та підрозділів, у тому числі орієнтованих на ліквідацію наслідків забруднення акваторій нафтопродуктами та іншими небезпечними забруднювачами;

 

пошук і знешкодження затонулих боєприпасів та місткостей з сильнодіючими отруйними речовинами;

 

забезпечення цілодобового чергування оперативних служб і відстеження ситуації на водоймах України, в тому числі на Чорному та Азовському морях, в акваторіях річок Дніпро та Дунай в зоні відповідальності України;

 

сертифікація пошуково-рятувальних та рятувально-водолазних підрозділів та служб незалежно від їх підпорядкування, організація міжнародно визнаної сертифікації їх оснащення;

 

перевірка готовності до реагування в умовах надзвичайних ситуацій сил та засобів пошуково-рятувальних та рятувально-водолазних служб незалежно від їх підпорядкування (крім підпорядкованих Військово-Морським Силам, які інформують ДПРСВО про стан готовності своїх сил та засобів до реагування);

 

організація виконання міжнародних договорів, учасником яких є Україна, та розвиток міжнародного співробітництва з питань реагування на надзвичайні ситуації на воді;

 

організація роботи українських пошуково-рятувальних сил та засобів під час проведення рятувальних операцій за межами України за міжнародними контрактами;

 

організація навчання фахівців пошуково-рятувальних служб на воді, в тому числі водолазів різних категорій;

 

взаємодія з уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення місцевих органів виконавчої влади, Головним координаційним центром авіаційних робіт з пошуку і рятування, керівництвом пошуково-рятувальних та рятувально-водолазних підрозділів і служб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі Військово-Морських Сил та підрозділів Держкомкордону.

 

Укррятвод здійснює функції виконавчого органу ДПРСВО, укладає договори на підтримання у постійній готовності необхідних сил та засобів, створює у потенційно небезпечних зонах свої рятувальні служби та бази, рятувально-водолазні станції, технічні засоби.